Міністерство освіти і науки продовжує працювати над реформами

«Міністерство освіти і науки України працює і буде працювати над реформами». На цьому наголосив Міністр освіти і науки Сергій Квіт під час брифінгу у Будинку Уряду 9 лютого 2016 року.

Міністр зазначив, що за останні роки фінансування на освіту і науки збільшилося. Зокрема, у порівнянні з 2013 роком кошти на наукові дослідження було збільшено на 40%. Державне замовлення для вищих навчальних закладів зросло на 17%, а для коледжів і технікумів – на 38%. Освітня субвенція для шкіл збільшена майже на 1 млрд гривень, а фінансування зовнішнього незалежного оцінювання - на 16%, що дозволило переоснастити Український центр оцінювання якості освіти і успішно готуватися до нової вступної кампанії.

Правове забезпечення реформи освіти

На 2016 рік планується суттєве оновлення законодавства України про освіту – прийняття нових Законів про освіту і професійну освіту, нової редакції Закону про загальну середню освіту, внесення суттєвих змін до Законів про дошкільну та позашкільну освіту. Разом з тим, досвід імплементації ухваленого у минулому році Закону про вищу освіту не вселяє оптимізму щодо швидкості та адекватності передбачених змін реальним потребам нашого суспільства. Не стільки через ті чи інші помилки влади і недоліки документів, скільки через відсутність консолідованої позиції суспільства і освітянської громадськості з багатьох принципових питань.

Під час Парламентських слухань «Правове забезпечення реформи освіти в Україні», що відбулися у Верховній Раді України 9 грудня, можна було почути різні думки стосовно реформування освіти. Багато хто говорив про те, що зміни назріли. Було чимало застережень і критики стосовно окремих пропозицій опублікованих законопроектів і вже прийнятих законодавчих актів. Виступали і ті, хто знайшов себе в існуючій системі і не бажає жодних змін.

 Неодноразово лунало запитання, чи дійсно нам потрібний новий Закон про освіту? Зокрема, на думку колишнього Голови Верховної Ради Володимира Литвина, спочатку треба виконати чинний Закон, а вже потім братися про розробку нового. Не бачить освітню реформу серед пріоритетів на 2016 р. і колишній віце-прем’єр з гуманітарної політики та віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко. Протилежну думку з цього приводу має чинний віце-спікер Верховної Ради  О. Сироїд, яка вважає, що про реформу освіти в Україні треба було говорити вже давно. Міністр освіти і науки України С. Квіт стверджує, що люди очікують швидких змін у сфері освіти. Прокрастинацією називає прагнення до постійного відкладання важливих і термінових освітніх реформ Голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Л. Гриневич.

 

17-19 червня 2015 р. у м. Києві відбулася Міжнародна науково-практична конференція "Правове забезпечення реформи освіти в Україні». Про хід конференції - Поуль В.С.. Конференція проходила на базі Київського національного університету імені Т.Шевченка протягом трьох днів (програма конференції).

У конференції брали участь представники громадського експертного середовища, Міністерства освіти і науки України, іноземних експертів зі США, Латвії, Польщі, Естонії, Бельгії, Македонії; педагоги, батьки, народні депутати та представники Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради, національні та зарубіжні експерти з освітньої політики та освітнього права, керівники закладів освіти та органів управління освітою, а також представники обласних інститутів післядипломної освіти України.

На конференції обговорювався проект Закону «Про освіту».

На сьогодні існують 3 проекти даного Закону:

1. Від Міністерства освіти і науки України.
2. Від Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти, що висвітлювався Огнев’юком В.О., ректором Київського університету імені Бориса Грінченка, д.ф.н., професором, академіком Національної академії педагогічних наук України) http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish/article?art_id=65389&cat_id=64438

При цьому, як визначили учасники конференції, в основу даних проектів покладено діаметрально протилежні концепції («Людина для освіти» і «Освіта для людини»).

 3. Спільний проект – що поєднав зазначені вище проекти, та над яким працювали міжнародні незалежні експерти. (http://www.ipq.org.ua/upload/files/files/03_Novyny/2015.06.17_conference_law_on_education/Draft%20Law_On%20Education_17.06.2015.pdf)

На конференції було запропоновано обговорення спільного – третього проекту.

Обговорення проходило у трьох секціях:

1) Управління освітою. Структура освіти.

2) Забезпечення якості освіти.

3) Статус педагогічних та науково-педагогічних працівників. Кваліфікації.

Жваву дискусію викликали наступні питання:

-        Щодо структури системи освіти: статті про післядипломну освіту або освіту для дорослих протягом життя та про методичну службу відсутні. Була внесена пропозиція додати такі статті.

-        Підкреслено, що особистість має бути в центрі уваги, саме вона замовляє освітні послуги, а держава – забезпечує умови. Дитина, батьки повинні мати можливість обирати якісну освіту в будь-якому закладі, не залежно від місця його розташування або власної фінансової спроможності.

-        Доступність освіти для людей різного віку та фаху.

*Чи може безкоштовно отримати додаткову педагогічну освіту людина з першою технічною?

*Якщо Законом буде визначено, що педагог повинен мати тільки вищу освіту, то яким чином її зможуть отримати працівники з великим стажем роботи і середнею спеціальною освітою – здавати ЗНО?

-        Дискусії відбувалися навколо позашкільної освіти: це формальна чи неформальна освіта, від чого залежатиме фінансування?

-        Якість освіти: ключові концепти та процеси, Державні стандарти, акредитація, ліцензування, відслідковування результатів освіти.

*Які критерії якості освіти: 1) як корпоративний інструмент, що може змінити систему освіти, 2) як інструмент самооцінки вчителів та управлінського персоналу. Пропонуються: Мікро-рівень – умови навчального закладу, а макро-рівень – зв’язок із громадськістю та середовищем.

*Хто вимірюватиме якість освіти: сам навчальний заклад, міське управління освіти, громада, піклувальна рада закладу?

-        Статус педагогічних і науково-педагогічних працівників. Їх кваліфікації тощо.

В обговоренні учасники наголошували на підвищення статусу освіти в цілому та педагогічних працівників. У першу чергу, це має забезпечуватися заробітною платнею: Мінімальна платня, починаючи з посади асистента педагога, пропонувалась на рівні 3-х мінімальних окладів, надалі – збільшення не менше ніж на 15% від попередньої. Науково-педагогічних працівників – відповідно від 4-х мінімальних окладів.

Важливо звернути увагу на протиріччя з цього питання в запропонованих законопроектах:

*У поданому до розгляду на конференції спільному законопроекті – прописана обов’язкова державна сертифікація протягом 5 років, у противному разі – відсторонення від роботи. У такому разі виникає питання щодо сертифікації педагогів, які перебувають у декретній відпустці. Чи в змозі буде здійснити це людина після її закінчення?

Пропонується введення посади «педагог-стажист», «асистент педагога» (учителя).

*У законопроекті Комітету ВР з питань науки і освітизалишається атестація – для підтвердження категорії, а сертифікація – для підвищення на добровільній, не обов’язковій основі.

Три дні обговорення на секціях й заключне засідання показали, що до законопроекту настільки багато зауважень і критики щодо багатьох статей та формулювань, що проект потребує значного доопрацювання. Резолюція конференції.

Лілія Гриневич, голова парламентського Комітету з питань науки і освіти, запропонувала подати до Міністерства критичні зауваження та пропозиції по спільному законопроекту – як результат роботи конференції. Його перше читання заплановане у ВР 30.06.2015р., а потім у другому читанні зміст статей пропонується доопрацьовувати.

Більш детально про перебіг конференції можна дізнатися на сторінці фейсбуку Лілії Гриневич  (https://www.facebook.com/liliia.hrynevych).

Контакти

Телефон:057 48 92 240

Адреса:64143, Харківська область,

Первомайський район,

с. Михайлівка,

вул. Центральна, 16

 

E-mail: mihalovk_92@ukr.net